Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
консолідувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
консолідований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до консолідувати. || консолідо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Згуртований, міцно об єднаний. Консолідована група. •• Консолідо/ваний бала/нс зведена бухгалтерська звітність про діяльність та фінансові… … Український тлумачний словник
консолідація — ї, ж. 1) Дія за знач. консолідувати й консолідуватися. •• Консоліда/ція кі/стки мед. процес зрощення пошкодженої кістки з відновленням її цілісності. 2) Один із видів систематизації законодавства. 3) У цивільному праві – припинення права… … Український тлумачний словник
згуртовувати — 1) = згуртувати (створюючи між ким / чим н. міцний зв язок, єдність, об єднувати в одне ціле на основі спільности поглядів, інтересів, переконань), гуртувати, організовувати, організувати, об єднувати, об єднати, єднати, з єднувати, з єднати,… … Словник синонімів української мови
